тріскотливий
ТРІСКОТЛИ́ВИЙ, а, е.
Який утворює або видає тріск чи звуки, схожі на тріск.
Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (Іван Ле);
Ті палили вогнища. Відгороджувалися тріскотливою запоною жовтого вогню від чорної вільгості ночі, від остраху (П. Загребельний);
// Який лунає сухо, різко, як тріск.
Розітнувся тріскотливий вибух (В. Козаченко);
– Йому стало погано, – повторила вона своїм сухим, тріскотливим голосом (Н. Рибак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тріскотливий — тріскотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- тріскотливий — -а, -е. Який утворює або видає тріск чи звуки, схожі на тріск. || Який лунає сухо, різко, як тріск. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тріскотливий — ТРІСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або видає тріск чи звуки, схожі на тріск. Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (Ле, Наливайко, 1957, 230); Ті палили вогнища. Словник української мови в 11 томах