1. Словник української мови в 11 томах

тріскотливий

ТРІСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або видає тріск чи звуки, схожі на тріск.

Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (Ле, Наливайко, 1957, 230);

Ті палили вогнища. Відгороджувалися тріскотливою запоною жовтого вогню від чорної вільгості ночі, від остраху (Загреб., Шепіт, 1966, 376);

// Який лунає сухо, різко, як тріск.

Розітнувся тріскотливий вибух (Коз., Зол. грамота, 1939, 94);

— Йому стало погано, — повторила вона своїм сухим, тріскотливим голосом (Рибак, Час.., 1960, 807).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріскотливий — тріскотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тріскотливий — ТРІСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який утворює або видає тріск чи звуки, схожі на тріск. Дубовий, глицями збитий стіл, і на ньому ледве блимає тріскотливий каганець (Іван Ле); Ті палили вогнища. Словник української мови у 20 томах
  3. тріскотливий — -а, -е. Який утворює або видає тріск чи звуки, схожі на тріск. || Який лунає сухо, різко, як тріск. Великий тлумачний словник сучасної мови