1. Словник української мови у 20 томах

трісочка

ТРІ́СОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до трі́ска.

– Назбирає [син] трісочок оце та й майструє хатку чи там хлівець (А. Тесленко);

Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (А. Головко);

Сірник ледве тремтів у руці Аксель, яка, схилившись на коліна, стежила за вогником, що поволеньки скручував білу трісочку (Олесь Досвітній);

– Я поб'ю на тобі оце мотовило на трісочки, як ти не впиниш своєї жінки! (І. Нечуй-Левицький);

* У порівн. Задня керма хруснула, мов трісочка (Г. Хоткевич);

Шхуну знов кидало з хвилі на хвилю, як трісочку (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трісочка — трі́сочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири трі́сочки Орфографічний словник української мови
  2. трісочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до тріска. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трісочка — Трі́сочка, -чки, -чці; -чки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. трісочка — ТРІ́СОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трі́ска. — Назбирає [син] трісочок оце та й майструє хатку чи там хлівець (Тесл., З книги життя, 1949, 16); Трахкотіли терниці, сипалась костриця на землю, і на Ілька летіли легенькі біленькі трісочки (Головко, II... Словник української мови в 11 томах
  5. трісочка — Трісочка, -ки ж. ум. отъ тріска. Словник української мови Грінченка