1. Словник української мови у 20 томах

трієчник

ТРІ́ЄЧНИК, а, ч., розм.

Учень, який постійно одержує трійки за успішність (за п'ятибальною системою).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трієчник — трі́єчник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. трієчник — -а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трієчник — ТРІ́ЄЧНИК, а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність. Словник української мови в 11 томах