трієчник
трі́єчник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трієчник — ТРІ́ЄЧНИК, а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність (за п'ятибальною системою). Словник української мови у 20 томах
- трієчник — -а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трієчник — ТРІ́ЄЧНИК, а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність. Словник української мови в 11 томах