трієчник

трі́єчник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трієчник — ТРІ́ЄЧНИК, а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність (за п'ятибальною системою). Словник української мови у 20 томах
  2. трієчник — -а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трієчник — ТРІ́ЄЧНИК, а, ч., розм. Учень, який постійно одержує трійки за успішність. Словник української мови в 11 томах