1. Словник української мови у 20 томах

тугенько

ТУГЕ́НЬКО.

Присл. до туге́нький.

Враз сідла [Трьомсин] коня тугенько, В стремена скочив легенько, Вправо, вліво повертає, В чисте поле виїжджає (І. Манжура);

Він необачно проговорився вчора, що тугенько посувається в нього алгебра (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тугенько — туге́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тугенько — Присл. до тугенький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тугенько — ТУГЕ́НЬКО. Присл. до туге́нький. Враз сідла [Трьомсин] коня тугенько, В стремена скочив легенько, Вправо, вліво повертає, В чисте поле виїжджає (Манж., Тв., 1955, 175); Він необачно проговорився вчора, що тугенько посувається в нього алгебра (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 9). Словник української мови в 11 томах
  4. тугенько — Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Шевч. ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько. Мнж. 34. Словник української мови Грінченка