тузлук
ТУЗЛУ́К, у́, ч.
1. Розчин кухонної солі для соління риби, м'яса, ікри і т. ін.; ропа;
// Солона юшка як приправа для деяких страв.
Не вмів ти [пане Потоцький] єси в Кам'янськім Подільці пробувати, Печеного поросяти, Куриці з перцем та з шапраном [шафраном] уживати, А тепер не зумієш ти з нами, козаками, воювати І житньої соломахи з тузлуком (уплітати) (з думи);
А мати все пригощає сина: – Ось тобі хрящик... Ти ж любиш, – підкладає вона йому гарячої найніжнішої баранини, підсовує юшку, де відварена цибуля плаває кільцями, і льотчик, ласуючи тузлуком, солонцюючи густою щербою, шанобливо слухає батькову мову (О. Гончар).
2. розм., заст. Луг для зоління білизни.
Положи сорочку в тузлук (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тузлук — тузлу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- тузлук — Ропа, (хемічн.) луг Словник чужослів Павло Штепа
- тузлук — -у, ч. 1》 Розчин кухонної солі для соління риби, м'яса, ікри і т. ін.; ропа. || Солона юшка як приправа для деяких страв. 2》 розм., заст. Луг для зоління білизни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тузлук — I. ЛУГ розм. (водний настій попелу, який уживається для прання, миття тощо), ВІДМО́КА діал., МИ́ТЕЛЬ діал., ТУЗЛУ́К розм. заст. (для зоління білизни). Зігріла (мати) окропу, щоб змити мені голову, внесла шаплик і наказала скидати все і лізти в луг (М. Словник синонімів української мови
- тузлук — ТУЗЛУ́К, у́, ч. 1. Розчин кухонної солі для соління риби, м’яса, ікри і т. ін.; ропа; // Солона юшка як приправа для деяких страв. Словник української мови в 11 томах
- тузлук — Тузлук, -ка м. 1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук. Лебед. у. 2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу. Черном. Словник української мови Грінченка