тузлук

I. ЛУГ розм. (водний настій попелу, який уживається для прання, миття тощо), ВІДМО́КА діал., МИ́ТЕЛЬ діал., ТУЗЛУ́К розм. заст. (для зоління білизни). Зігріла (мати) окропу, щоб змити мені голову, внесла шаплик і наказала скидати все і лізти в луг (М. Чабанівський); Мотря стала оджимать сорочки з відмоки (І. Нечуй-Левицький); Налила (Настя) в миску мителю, розпустила коси і почала мити голову (І. Нечуй-Левицький); Положи сорочку в тузлук (Словник Б. Грінченка).

РОПА́ (соляний розчин високої концентрації), РОЗСІ́Л, ТУЗЛУ́К. Доки сало стоїть у кориті в ропі, то вона повна господарка (М. Томчаній); Варити сіль із ропи.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тузлук — тузлу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тузлук — Ропа, (хемічн.) луг Словник чужослів Павло Штепа
  3. тузлук — ТУЗЛУ́К, у́, ч. 1. Розчин кухонної солі для соління риби, м'яса, ікри і т. ін.; ропа; // Солона юшка як приправа для деяких страв. Словник української мови у 20 томах
  4. тузлук — -у, ч. 1》 Розчин кухонної солі для соління риби, м'яса, ікри і т. ін.; ропа. || Солона юшка як приправа для деяких страв. 2》 розм., заст. Луг для зоління білизни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тузлук — ТУЗЛУ́К, у́, ч. 1. Розчин кухонної солі для соління риби, м’яса, ікри і т. ін.; ропа; // Солона юшка як приправа для деяких страв. Словник української мови в 11 томах
  6. тузлук — Тузлук, -ка м. 1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук. Лебед. у. 2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу. Черном. Словник української мови Грінченка