тульник
ТУ́ЛЬНИК, а, ч., заст.
Майстер, що виготовляв тули.
Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, – це так звані кожевники, усмошвеци [шевці], сідельники, тульники (“тули” – сагайдаки), щитники (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тульник — ту́льник іменник чоловічого роду, істота виготовник сагайдаків рідко Орфографічний словник української мови
- тульник — -а, ч., заст. Майстер, що виготовляв тули. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тульник — ТУ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Майстер, що виготовляв тули. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, — це так звані кожевники, усмошвеци [шевці], сідельники, тульники («тули» — сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429). Словник української мови в 11 томах