1. Словник української мови в 11 томах

тульник

ТУ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Майстер, що виготовляв тули.

Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, — це так звані кожевники, усмошвеци [шевці], сідельники, тульники («тули» — сагайдаки), щитники (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 429).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тульник — ту́льник іменник чоловічого роду, істота виготовник сагайдаків рідко Орфографічний словник української мови
  2. тульник — ТУ́ЛЬНИК, а, ч., заст. Майстер, що виготовляв тули. Відомий ряд професій ремісників, які займалися на Русі обробкою шкіри або застосовували її в своїй роботі, – це так звані кожевники, усмошвеци [шевці], сідельники, тульники (“тули” – сагайдаки), щитники (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тульник — -а, ч., заст. Майстер, що виготовляв тули. Великий тлумачний словник сучасної мови