тупотання

Значення в інших словниках

1. тупотання — тупота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. тупотання — -я, с. Дія за знач. тупотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тупотання — ТУ́ПАННЯ (биття, стукання ногами об підлогу, землю), ТУ́ПІТ, ТУП розм., ТУПОТА́ННЯ (ТУПОТІ́ННЯ) підсил.; ТУПОТНЯ́ розм., ТУПОТНЯВА розм., ТУПАНИ́НА розм. (часте, сильне стукання; стукання багатьох людей). Знадвору, під дверима, почулося тупання ніг (Д. Словник синонімів української мови
4. тупотання — ТУПОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тупота́ти і звуки, утворювані цією дією. Чулося одне глухе тупотання.. серед широкого майдану (Мирний, IV, 1955, 60). Словник української мови в 11 томах
5. тупотання — Тупота́ння, -ня с. Топотъ. Словник української мови Грінченка