1. Словник української мови в 11 томах

тупотання

ТУПОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тупота́ти і звуки, утворювані цією дією.

Чулося одне глухе тупотання.. серед широкого майдану (Мирний, IV, 1955, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупотання — тупота́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тупотання — ТУПОТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тупота́ти і звуки, утворювані цією дією. Чулося одне глухе тупотання .. серед широкого майдану (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. тупотання — -я, с. Дія за знач. тупотати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тупотання — ТУ́ПАННЯ (биття, стукання ногами об підлогу, землю), ТУ́ПІТ, ТУП розм., ТУПОТА́ННЯ (ТУПОТІ́ННЯ) підсил.; ТУПОТНЯ́ розм., ТУПОТНЯВА розм., ТУПАНИ́НА розм. (часте, сильне стукання; стукання багатьох людей). Знадвору, під дверима, почулося тупання ніг (Д. Словник синонімів української мови
  5. тупотання — Тупота́ння, -ня с. Топотъ. Словник української мови Грінченка