1. Словник української мови у 20 томах

тупцюватися

ТУПЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся і ТУ́ПЦЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі.

Цілий день тупцювалися та толкувалися одрадяни, не знаючи, що їм робити (Панас Мирний);

Любовно поляскав [Панас] по шиї коня, що не стояв, тупцювався на місці (А. Головко);

Приїжджали механіки аж із Самбора, тупцювалися біля неї, смикали за всілякі важелі, а машина стояла нерухомо (С. Чорнобривець);

Тупцявся вовк, тупцявся коло лисиччиної хатки – не влізе (з казки);

Солдати нетерпляче тупцялися на місці, ноги їх клякли (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупцюватися — тупцюва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тупцюватися — див. стояти Словник синонімів Вусика
  3. тупцюватися — [тупц'уватиес'а] -ц'уйус'а, -ц'уйеіс':а, -ц'уйеіц':а, -ц'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. тупцюватися — -ююся, -юєшся і тупцятися, -яюся, -яєшся, недок. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тупцюватися — топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на (одно́му) мі́сці. Не просуватися вперед, не мати жодних досягнень у якійсь справі; не розвиватися, не вдосконалюватися. Фразеологічний словник української мови
  6. тупцюватися — ТУПЦЮВАТИ (робити рухи ногами, залишаючись на місці), ТУ́ПЦЯТИ, ТУПЦЮВА́ТИСЯ, ТУ́ПЦЯТИСЯ, ПЕРЕСТУПА́ТИ перев. зі сл. ногами, ТАНЦЮВА́ТИ розм.; ПЕРЕМИНА́ТИСЯ розм., ПЕРЕТО́ПТУВАТИСЯ розм. (у нерішучості — перев. зі сл. з ноги на ногу). Словник синонімів української мови
  7. тупцюватися — ТУПЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся і ТУ́ПЦЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. Переступати з ноги на ногу; ходити з місця на місце на невеликому просторі. Словник української мови в 11 томах
  8. тупцюватися — Тупцюватися, -цююся, -єшся гл. Переступать съ ноги на ногу. Словник української мови Грінченка