тур

ТУР¹, у, ч.

1. Один оберт по колу в танці.

Коли скінчили тур, він підвів її на її крісло (І. Франко);

Лише три тури протанцювали Лара з Васютою (Ю. Шовкопляс).

2. Етап якої-небудь гри, якогось змагання, конкурсу, що становить окрему їх частину.

Міське управління культури та Спілка архітекторів України провели три тури конкурсу на кращу геральдичну емблему древнього і вічно юного Києва (з газ.);

// Етап розвитку якої-небудь події, окрема дія або захід як частина чого-небудь.

3. Етап виборів при багатоступеневій виборчій системі.

4. с. г. Один із запланованих і заздалегідь забезпечених строків опоросу свиней.

Поросята другого туру, одержані в червні – липні, до зими підростають на дешевих кормах (з наук. літ.).

ТУР², а, ч.

1. Вимерлий дикий бик.

– Ганялись наші діди, коли правда, що співають у піснях, і за волоторогими турами по Дніпрових борах (П. Куліш);

Предком великої рогатої худоби вважають дикого тура, якого знищено всього близько 300 років тому (з навч. літ.);

– Років десять тому тут була пустеля, де блукали тури та вепри (З. Тулуб);

З величним спокоєм випливають із-за обрію .. круторогі сірі воли – одомашнені нащадки могутніх степових турів (О. Гончар);

* У порівн. – Сама дівка здорова, як тур: як іде, то під нею аж земля стугонить (І. Нечуй-Левицький);

// У народній поезії – символ, втілення велетенської сили й хоробрості.

Ярий туре, Всеволоде славний! На бороні [обороні] міцно ти стоїш (Н. Забіла).

2. Гірський кавказький козел.

На скелястій верховині Турів вистежив юнак (Л. Первомайський);

На альпійських луках ми помітили стадо турів (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

тур

Значення в інших словниках