турботно
ТУРБО́ТНО.
Присл. до турбо́тний.
– Не радісно, а турботно забилось у мене серце, скоро побачив я дим з коминів у селі рідному... Що там? Як там? (М. Коцюбинський);
Його [підсудного] очі турботно перебігали від суддів до присяжних (Б. Грінченко);
// Заклопотано.
Він турботно почухав голову й поправив на собі черес (Н. Кобринська);
// у знач. пред. Про стан неспокою, тривоги.
Раптом стало мені чогось турботно (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турботно — турбо́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- турботно — Присл. до турботний. || Заклопотано. || у знач. присудк. сл. Про стан неспокою, тривоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
- турботно — ТУРБО́ТНО. Присл. до турбо́тний. — Не радісно, а турботно забилось у мене серце, скоро побачив я дим з коминів у селі рідному… Що там? Як там? (Коцюб., І, 1955, 143); Його [підсудного] очі турботно перебігали від суддів до присяжних (Гр. Словник української мови в 11 томах