тусовочний

ТУСО́ВОЧНИЙ, а, е, розм.

Прикм. до тусі́вка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тусовочний — тусо́вочний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тусовочний — А, -е. Груповий; той, що має відношення до тісного колективу. Весь літературний процес наразі має тусовочний характер (ААУП). Словник сучасного українського сленгу