1. Словник сучасного українського сленгу

тусовочний

А, -е. Груповий; той, що має відношення до тісного колективу. Весь літературний процес наразі має тусовочний характер (ААУП).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тусовочний — тусо́вочний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тусовочний — ТУСО́ВОЧНИЙ, а, е, розм. Прикм. до тусі́вка. Словник української мови у 20 томах