тьмяніти
ТЬМЯНІ́ТИ, і́є, недок.
1. Ставати, робитися тьмяним.
Зорі тьмяніли від спалахів ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М. Ю. Тарновський);
Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується. Над далеким Дніпром встає туман (В. Бабляк);
Обличчя коханої завжди в розлуці тьмяніє, никне в знаних дорогих рисах (Ю. Смолич);
* Образно. Голос, інтонація – важливі елементи ораторської майстерності – без них найкращі думки блякнуть, тьмяніють (з наук.-попул. літ.).
2. Виднітися невиразно, нечітко або бути позбавленим блиску, яскравості.
Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Д. Ткач);
В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокартка (П. Колесник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тьмяніти — (ставати тьмяним) блякнути, бліднути, погасати, тьмянішати. Словник синонімів Полюги
- тьмяніти — тьмяні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тьмяніти — ТЬМЯНІТИ – ТЬМЯНІШАТИ Тьмяніти. Ставати тьмяним, тьмянішим; виділятися невиразно, нечітко; бути позбавленим блиску, яскравості. Зорі тьмяніли від спалаху ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М.Ю.Тарновський); Сонце зайшло. Літературне слововживання
- тьмяніти — -іє, недок. 1》 Ставати, робитися тьмяним. 2》 Виднітися невиразно, нечітко чи бути позбавленим блиску, яскравості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тьмяніти — ТЬМЯ́НИЙ (про очі, погляд тощо — невиразний), ОЛОВ'Я́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИТУМА́НЕНИЙ, МУТНИ́Й розм., ТЬМА́ВИЙ розм.; ПОТЬМА́РЕНИЙ, ПОТУ́ХЛИЙ, ПОЖУ́ХЛИЙ (який став невиразним). З тьмяних очей наче зійшла полуда, вони прояснилися і засвітились думкою (І. Словник синонімів української мови
- тьмяніти — ТЬМЯНІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати, робитися тьмяним. Зорі тьмяніли від спалахів ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 84); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується. Над далеким Дніпром встає туман (Бабляк, Літопис.. Словник української мови в 11 томах