тьмяніти
ТЬМЯНІ́ТИ, і́є, недок.
1. Ставати, робитися тьмяним.
Зорі тьмяніли від спалахів ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 84);
Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується. Над далеким Дніпром встає туман (Бабляк, Літопис.., 1961, 122);
Обличчя коханої завжди в розлуці тьмяніє, никне в знаних дорогих рисах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 173);
*Образно. Голос, інтонація — важливі елементи ораторської майстерності — без них найкращі думки блякнуть, тьмяніють (Наука.., 6, 1969, 40).
2. Виднітися невиразно, нечітко або бути позбавленим блиску, яскравості.
Віддалік ледь помітно тьмяніли гори (Ткач, Жди.., 1959, 31);
В руках моїх стертим глянцем тьмяніє фотокартка (Кол., На фронті.., 1959, 114).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тьмяніти — (ставати тьмяним) блякнути, бліднути, погасати, тьмянішати. Словник синонімів Полюги
- тьмяніти — тьмяні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тьмяніти — ТЬМЯНІТИ – ТЬМЯНІШАТИ Тьмяніти. Ставати тьмяним, тьмянішим; виділятися невиразно, нечітко; бути позбавленим блиску, яскравості. Зорі тьмяніли від спалаху ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М.Ю.Тарновський); Сонце зайшло. Літературне слововживання
- тьмяніти — ТЬМЯНІ́ТИ, і́є, недок. 1. Ставати, робитися тьмяним. Зорі тьмяніли від спалахів ракет, блиску гарматних залпів і пожеж (М. Ю. Тарновський); Сонце зайшло. Рудий край тьмяніє, охолоджується. Над далеким Дніпром встає туман (В. Словник української мови у 20 томах
- тьмяніти — -іє, недок. 1》 Ставати, робитися тьмяним. 2》 Виднітися невиразно, нечітко чи бути позбавленим блиску, яскравості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тьмяніти — ТЬМЯ́НИЙ (про очі, погляд тощо — невиразний), ОЛОВ'Я́НИЙ, ТУМА́ННИЙ, ПРИТУМА́НЕНИЙ, МУТНИ́Й розм., ТЬМА́ВИЙ розм.; ПОТЬМА́РЕНИЙ, ПОТУ́ХЛИЙ, ПОЖУ́ХЛИЙ (який став невиразним). З тьмяних очей наче зійшла полуда, вони прояснилися і засвітились думкою (І. Словник синонімів української мови