тюремний

ТЮРЕ́МНИЙ, а, е.

Прикм. до тюрма́.

В'язниця обнесена високим муром, і від того тюремний двір здається глибоким і тісним (П. Кочура);

// Який служить у тюрмі.

Лазар ненавидів тюремного смотрителя, якому тюрма дала прізвище “морда” (М. Коцюбинський);

Вранці тюремний конвоїр з гвинтівкою напоготові привів до судового слідчого діда Дуная (М. Стельмах);

// Власт. тюрмі, характерний для тюрми.

Лице [Марусяка] було бліде і носило сліди тюремних мук (Г. Хоткевич);

Він помітно осунувся на тюремному харчі (Ю. Збанацький);

// Пов'язаний з тюрмою, з перебуванням у тюрмі.

Із тюремних спогадів найсвітліша згадка осталася в мене про осетина Олексія Хостнаєва (С. Васильченко);

Ми знаємо тюремні оповідання І. Франка, написані на основі тих же вражень, що й сонети (з наук. літ.).

◇ (1) За тюре́мними ґра́тами (д) див. ґра́ти;

За [тюре́мними] ґра́тами див. ґра́ти;

(2) За тюре́мні ґра́ти (д) див. ґра́ти.