1. Словник української мови у 20 томах

тюремник

ТЮРЕ́МНИК, а, ч.

Наглядач у тюрмі.

Як мені хочеться взяти перо .. і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу... Гей... ви, тюремники! Не можна? (М. Коцюбинський);

Тюремник вийняв з обшлага розписочку, шанобливо віддав її слідчому (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюремник — тюре́мник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. тюремник — див. невільник Словник синонімів Вусика
  3. тюремник — В'язничий Словник чужослів Павло Штепа
  4. тюремник — -а, ч. Наглядач у тюрмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тюремник — ТЮРЕ́МНИК, а, ч. Наглядач у тюрмі. Як мені хочеться взяти перо.. і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей… ви, тюремники! Не можна? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах