тюремник
тюре́мник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюремник — див. невільник Словник синонімів Вусика
- тюремник — В'язничий Словник чужослів Павло Штепа
- тюремник — ТЮРЕ́МНИК, а, ч. Наглядач у тюрмі. Як мені хочеться взяти перо .. і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу... Гей... ви, тюремники! Не можна? (М. Коцюбинський); Тюремник вийняв з обшлага розписочку, шанобливо віддав її слідчому (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
- тюремник — -а, ч. Наглядач у тюрмі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тюремник — ТЮРЕ́МНИК, а, ч. Наглядач у тюрмі. Як мені хочеться взяти перо.. і все списати, востаннє списати, що бачив, що почував. Клапоть паперу, тільки клапоть паперу… Гей… ви, тюремники! Не можна? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах