тюхтіюватий
ТЮХТІЮВА́ТИЙ, а, е, розм.
Вайлуватий, неповороткий.
Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип'яв човна (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюхтіюватий — тюхтіюва́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- тюхтіюватий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
- тюхтіюватий — -а, -е, розм. Вайлуватий, неповороткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тюхтіюватий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
- тюхтіюватий — ТЮХТІЮВА́ТИЙ, а, е, розм. Вайлуватий, неповороткий. Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип’яв човна (Мушк., День.., 1967, 85). Словник української мови в 11 томах