1. Словник української мови в 11 томах

тюхтіюватий

ТЮХТІЮВА́ТИЙ, а, е, розм. Вайлуватий, неповороткий.

Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип’яв човна (Мушк., День.., 1967, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюхтіюватий — тюхтіюва́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. тюхтіюватий — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика
  3. тюхтіюватий — ТЮХТІЮВА́ТИЙ, а, е, розм. Вайлуватий, неповороткий. Тут, на річці, Сирота не видавався таким тюхтіюватим. Спритно підтягнув човна, одним ударом увігнав у пісок короткого ломика, прип'яв човна (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  4. тюхтіюватий — -а, -е, розм. Вайлуватий, неповороткий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тюхтіюватий — НЕЗГРА́БНИЙ (який не має спритності й легкості в рухах), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., НЕВМІ́ЛИЙ, НЕВПРА́ВНИЙ, НЕЗРУ́ЧНИЙ рідше; НЕПОВОРОТКИ́Й, ВАЙЛУВА́ТИЙ, МІШКУВА́ТИЙ розм., РОЗВА́ЛЬКУВАТИЙ розм., ТЮХТІЮВА́ТИЙ розм., ВАХЛАКУВА́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови