1. Словник української мови у 20 томах

тягарець

ТЯГАРЕ́ЦЬ, рця́, ч., зменш.

Звичайно металева річ, що підвішується до чого-небудь для збільшення ваги (з метою натягнення, занурення і т. ін.).

Мішок [з тілом] був на дошці, і до ніг прикріплені залізні тягарці (Мирослав Ірчан);

Канатик з тягарцем. Цей давній інструмент, що віками сумлінно служив людям, визначаючи нахил стіни, поступився місцем досконалому приладові (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тягарець — тягаре́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тягарець — [т'агарец'] -рц'а, ор. -рцем, м. (на) -рц'і, р. мн. -рц'іў Орфоепічний словник української мови
  3. тягарець — -рця, ч., зменш. 1》 Звичайно металева річ, що підвішується до чого-небудь для збільшення ваги (з метою натягнення, занурення і т. ін.). 2》 Маленька лабораторна гирка з набору різновагів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тягарець — ТЯГАРЕ́ЦЬ, рця́, ч., зменш. Звичайно металева річ, що підвішується до чого-небудь для збільшення ваги (з метою натягнення, занурення і т. ін.). Мішок [з тілом] був на дошці, і до ніг прикріплені залізні тягарці (Ірчан, II, 1958, 190); Канатик з тягарцем. Словник української мови в 11 томах