тіамін

ТІАМІ́Н, у, ч.

Вітамін, який в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні (відомий під назвою В1).

Багато тіаміну синтезують зелені рослини, відкладаючи щороку сотні тонн його в насінні (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіамін — тіамі́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тіамін — -у, ч. Вітамін, який в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні (відомий під назвою B1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тіамін — тіамі́н (від грец. θείον – сірка і аміни) вітамін В1; в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні. Недостача Т. в організмі призводить до порушення функції нервової системи, атрофії скелетних м’язів, тахікардії... Словник іншомовних слів Мельничука
  4. тіамін — ТІАМІ́Н, у, ч. Вітамін, який в організмі людини й тварин бере участь у вуглеводному обміні (відомий під назвою В1). Багато тіаміну синтезують зелені рослини, відкладаючи щороку сотні тонн його в насінні (Наука.., 9, 1962, 47). Словник української мови в 11 томах