тілесний

ТІЛЕ́СНИЙ, а, е.

1. Прикм. до ті́ло 1.

Чуття та свідомість землі не властиві одвіку, А як багато речей розмаїтих вона породила. То лиш тому, що багата була на тілесні начатки (М. Зеров).

2. Стос. до тіла людини або тварини і його фізичної будови; фізичний.

Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проступник [злочинець] від того, що відбирає тілесне життя (Уляна Кравченко);

– Ваші мязи, – Гальванеску зневажливо вщипнув Сахно за руку, – ваші жили, вся ваша тілесна структура тендітна (Ю. Смолич);

// Який заподіюється, завдається тілу (у 2 знач.).

Дурниця всі рани й душевні, й тілесні, З нудьгою чи з кров'ю: Бо знаю я, серце, що всі мої болі Погоїть любов'ю (А. Кримський);

Щиро вірили [учителі братських шкіл], що без тілесної кари годі стати чесною і освіченою людиною (З. Тулуб);

Нижчий сільський суд мав право карати селян різками, тимчасом як для інших громадян тілесна кара була скасована (з наук. літ.);

// Власт. тілу (у 2 знач.).

Єдність психічних і тілесних проявів.

3. розм. Який має не худе, достатньої повноти тіло.

[Тіпка:] Перш які були з себе показні, тілесні, а тепер немов з воску зліплені... (М. Кропивницький).

4. Жовтувато-білий з рожевим відтінком, як тіло людини.

Тілесний колір; Тілесна фарба.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me