тілесний

(- кару) фізичний; (- втіхи) плотський; (колір) р. тілистий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тілесний — тіле́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тілесний — [т'ілеснией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. тілесний — ТІЛЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ті́ло 1. Чуття та свідомість землі не властиві одвіку, А як багато речей розмаїтих вона породила. То лиш тому, що багата була на тілесні начатки (М. Зеров). 2. Стос. Словник української мови у 20 томах
  4. тілесний — -а, -е. 1》 Прикм. до тіло 1). Тілесний кут мат. — частина простору, обмежена конічною поверхнею. 2》 Стос. до тіла людини або тварини і його фізичної будови; фізичний. || Який заподіюється, завдається тілу (у 2 знач.). || Власт. тілу (у 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тілесний — ТІЛЕ́СНИЙ (який стосується тіла людини або тварини), СОМАТИ́ЧНИЙ спец.; ПЛО́ТСЬКИЙ заст. (стосовно поведінки людини). Тілесна структура; Соматична мутація; Плотські інстинкти. Словник синонімів української мови
  6. тілесний — ТІЛЕ́СНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ті́ло 1. Чуття та свідомість землі не властиві одвіку, А як багато речей розмаїтих вона породила. То лиш тому, що багата була на тілесні начатки (Зеров, Вибр., 1966, 178). ∆ Тіле́сний кут, мат. Словник української мови в 11 томах
  7. тілесний — Тілесний, -а, -е Тѣлесный. Словник української мови Грінченка