тілечко
ТІ́ЛЕЧКО¹, а, с., рідко.
Зменш.-пестл. до ті́ло 2, 4.
Все щупленьке, рівненьке тілечко, вся оця мила істота до того стала нараз дорогою Василеві, що, якби хто сказав умерти, – вмер би за неї (Г. Хоткевич);
Наші тілечка з ефіру, Наші крильця з вітерків; Відкіля ми прилетіли – Ми не знаєм од віків (Я. Щоголів).
ТІ́ЛЕЧКО², присл., діал.
Зменш. до ті́льки і ті́лько.
– Нема Охріма Горобця. Тілечко був тут і як крізь землю провалився (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тілечко — ті́лечко 1 іменник середнього роду тіло рідко ті́лечко 2 прислівник тільки незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- тілечко — I -а, с., рідко. Зменш.-пестл. до тіло 2), 4). II присл., діал. Зменш. до тілько. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тілечко — ТІ́ЛЕЧКО¹, а, с., рідко. Зменш.-пестл. до ті́ло 2, 4. Все щупленьке, рівненьке тілечко, вся оця мила істота до того стала нараз дорогою Василеві, що, якби хто сказав умерти, — вмер би за неї (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- тілечко — I. Тілечко нар. ум. отъ тілько. --------------- II. Тілечко, -ка с. ум. отъ тіло. Словник української мови Грінченка