тілистий
ТІЛИ́СТИЙ, а, е.
1. Огрядний, повний тілом (про людину).
Вона піджидала Христі, важкої тілистої Христі, що повагом спускалася з гори (Панас Мирний);
Пані тая, молода й прехороша, товстою ще не стала в свої вісімнадцять років, але вже була, тілиста (О. Ільченко);
Ненадійний пристрій не витримав ваги тілистого запорожця, і він каменем шубовснувся в воду (С. Добровольський);
// Угодований, ситий (про тварину).
Повз вікно промчав тілистий вороний коник, запряжений у .. козирки (С. Добровольський);
Широким колом розбрелись по пасовиську дебелі, тілисті корови (Є. Кротевич);
// Міцний, кремезний.
– Ах ти, псяюхо, – вигукнула теща... – і лясь його по образу і подобію божому. А в неї рука тілиста... (Ю. Мельничук).
2. рідко. Те саме, що тіле́сний 4.
На руках тілистої барви рукавички аж по лікті, на ногах білі атласові черевички – отак увійшла Регіна до салону (І. Франко).
Значення в інших словниках
- тілистий — тіли́стий прикметник Орфографічний словник української мови
- тілистий — див. ГЛАДКИЙ, ТІЛЕСНИЙ. Словник синонімів Караванського
- тілистий — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- тілистий — -а, -е. 1》 Огрядний, повний тілом (про людину). || Угодований, ситий (про тварину). || Міцний, кремезний. 2》 рідко. Те саме, що тілесний 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тілистий — ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови
- тілистий — ТІЛИ́СТИЙ, а, е. 1. Огрядний, повний тілом (про людину). Вона піджидала Христі, важкої тілистої Христі, що повагом спускалася з гори (Мирний, IV, 1955, 175); Пані тая, молода й прехороша, товстою ще не стала в свої вісімнадцять років, але вже була... Словник української мови в 11 томах
- тілистий — Тілистий, -а, -е Плотный, полный. Тілиста рука товстопузого Потаповича. Мир. ХРВ. 118. Тілистий віл. Волч. у. Словник української мови Грінченка