тільки

ТІ́ЛЬКИ.

1. присл. Майже зараз; щойно.

Було ще не пізно – тільки починало смеркати (Панас Мирний);

Чую, як мої очі, ось тільки холодні й сердиті, раптом заграли від почуття, голос м'який став і теплий (М. Коцюбинський);

Він оце тільки повернувся з тунелю, де спостерігав останні роботи, що з'єднували північний вхід з південним (Іван Ле);

Він, здається, одним з перших помітив прапороносців, коли вони тільки з'явилися на узліссі (О. Гончар).

2. присл. Ледве, трохи.

Сльози утирає [Ярина], На шлях поглядає; Із куряви щось вигляне І знов пропадає, Ніби шапка через поле Котиться, чорніє, Пропадає мошечкою Тільки, тільки мріє, Та й пропало (Т. Шевченко);

Те, що місяць назад тільки заклюнулось у серці, тепер уже снувало перед його очима, заволоділо його думками (Панас Мирний).

3. част. обмежувальна. Указує на певне обмеження в кількості, віддалі, величині; всього, не більше як, всього лише.

Вже вина в бутлі зосталось тільки на дні (І. Нечуй-Левицький);

Я маю в селі Красиловці – три милі відси, тільки три милі – молоденьку небогу, сирітку по небіжчиці сестрі (Леся Українка);

А шинеля в Вані тільки до халяв (В. Сосюра);

Коли поїзд посунув далі, на мокрому пероні залишився тільки один пасажир із диктовою валізкою в руках (П. Панч);

// Уживається з обмежувально-видільним відтінком, у значенні: лише; ніхто інший, ніщо інше, як; ні в якому іншому місці, ні в який інший час і т. ін., крім.

Софія Петрівна сердито обвела оком цілу родину.., але співчував їй тільки Антоша (М. Коцюбинський);

[Орест:] Ви не любите лотерей? [Саня:] Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю (Леся Українка);

Дурні дядьки! Ні один з вас не розчовпає: Який там в біса звір! На Вовка тільки поговір, А овечок Тарас хапає! (Л. Глібов);

Та скажи мені, друже, нащо все в житті приходить тільки тоді, коли ми перестаємо бажати цього? (Ю. Яновський);

В кімнаті було тепло, шкварчала кухня, і тільки тут Шура відчула, що вона перемерзла до кісток – все тіло на ній тіпалося (О. Гончар);

Кожний вишукував товариша по своєму пір'ю: пани віталися тільки до панів, купці – до купців (Панас Мирний);

На хуторянських волів теж марні надії .. Отже, надія, все-таки, тільки на себе та на своїх коней (О. Гончар);

// У поєднанні з часткою хіба, лише (лиш) посилює обмеження.

Кругом така тиша, як у вусі: ні людина не загомонить, ні собака не гавкне... хіба тільни трісне суха дровинячка під важкими ступнями товариства (Панас Мирний);

За ними [молодицями] видко було громаду чоловіків, старих і середніх, і лиш тільки один Йон Галчан залишився поміж жінок та про щось жваво балакав (М. Коцюбинський);

// У поєднанні з часткою “ще” або без неї вказує на обмеження дії, явища початковим або попереднім етапом.

Мотря того лихого дня прокинулась, ще тільки на світ стало благословитись (Панас Мирний);

А ще тільки середа, 2 дні до п'ятниці (М. Коцюбинський);

// Не раніше, як.

Тільки через неділь [тижнів] п'ять, після довгої слабості, опам'ятався Андрійко, почав пізнавати дядька, тітку, людей... (М. Коцюбинський);

Тільки в чверть на дванадцяту – як посвідчив годинник Сахно – авто з шорстким вереском зарипіло по прибережному піску (Ю. Смолич).

4. част. видільно-обмежувальна. Служить для логічного виділення певного слова (певних слів) у реченні, до якого (яких) вона стосується.

Усі вони знали, який суд буде, і тільки дожидали того дня, коли скінчиться (Марко Вовчок);

– Вчора я признався до його в королівському палаці, як до давнього свого колеги, а він чи не впізнав мене й справді, чи тільки вдавав так, бо не хотів впізнати (І. Нечуй-Левицький);

Він живий, той вітер .. Треба тільки уміти слухати. А дід навчився (М. Коцюбинський);

– Ходім, Марусю... – Вони пішли, а вслід їм: – Стережи, стережи! Чи встережеш тільки (Г. Хоткевич);

У юрбі моя сестра... Та тільки чому така бліда вона? (В. Сосюра).

5. част. підсилювальна. Уживається для підкреслення крайнього напруження дії.

Сава Петрович аж трусився весь від злості. Але стримавсь. Як тільки міг спокійно, витяг цигарку, сірники і, вдаючи, що не хоче накурювати в кімнаті, вийшов за двері в коридор (А. Головко);

// Уживається у заперечних реченнях при займенниках і прислівниках для посилення уявлення про велику кількість, об'єм, повноту охоплення і т. ін. чого-небудь.

Він слухав, облизуючи щохвилі сухі губи, .. слухав усе, що я тільки не розповідав, – аби звідти, аби з гір, про гори... (Г. Хоткевич);

– Ех, де нас тільки не було!.. По таких горах носило, на такі верховини виносило..! (О. Гончар);

// Уживається з відтінком підсилювального і модального значення.;

// У поєднанні з займ. що вживається як допоміжний засіб при оформленні окличного речення.

– Господи! що тільки робиться на вигоні! – вскочивши в хату, замість привіту, прокричала сусіда (Панас Мирний);

Що ж воно тільки робиться на світі божому! Яка рука підвела темну селянську стихію на бунт? (М. Стельмах).

6. спол. часовий. Указує на те, що дія головного речення настає одразу після того, як здійсниться дія підрядного речення; відповідає за знач.: ледве, щойно.

Тільки свисну – миттю кінь прилине. За хвилину ми вже в горах будем! (Леся Українка);

Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Панас Мирний);

День ввійшов просто через вікно – враз і прекрасно – тільки мати розсунула віконниці і розчинила раму (Ю. Смолич);

// У складі парних сполучників ті́льки..., як; ті́льки що..., як підкреслює швидке безпосереднє настання іншої дії.

Тільки Кузнецов почав розповідати, як у двері хтось постукав (А. Головко);

Тільки що він, набравши повну жменю [мідяків], ховав у кишеню, як його хтось легенько взяв за плечі (М. Коцюбинський);

// У складі сполучників як ті́льки, ті́льки лиш підкреслює швидке настання наступної дії, певного стану.

Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати (Л. Глібов);

– Завтра, як тільки зійде сонце, почнемо нове межування [землі] (М. Стельмах);

Бувало, як тільки піде вона куди – ми бігали у сад (К. Гриб).

7. спол. протиставний. Сполучає речення, одне з яких виражає невідповідність тому, про що говориться в іншому; відповідає за значенням сполучникам: а, але, проте, однак.

Управитель став дибки, – тільки не зміг пізнати того, хто до його озвався (Марко Вовчок);

Не юнак лежав там молоденький, тільки дід старий, як голуб сивий (Леся Українка);

Він щось їй крикнув, тільки вона недочула (Грицько Григоренко);

Він крикнув: – По зрадниках!.. – тільки були слова ці для нього останні (В. Сосюра);

// У поєднанні з іншими протиставними сполучниками а, але, та і т. ін. підсилює їх значення або таку невідповідність.

Як же роздивиться наша Явдоха, що се мана, що се не справжній салдат [солдат], а тільки його парсуна, – засоромилась (Г. Квітка-Основ'яненко);

Але тільки тінь впала, або шеберхнуло щось – вже вона [ящірка] зникла у непомітній шпарці (М. Коцюбинський);

“Яка погана, – Муха каже, – На світі доленька твоя ..” На річ таку Бджола сказала: “Нехай воно і так, Та тільки он що я чувала, Що Муху зневажає всяк” (Л. Глібов);

// У складі протиставного сполучника ті́льки що приєднує речення з протиставним значенням.

Вже давненько панночки приїжджі переносили, що який-то вже там лікар полковий хороший..! Тільки що гордий дуже, – на жадну не погляне, не заговорить (Марко Вовчок);

І хитається, все хитається степовий бурлака, здається, наспівує ту ж тягучу, сумно-спокійну мелодію; тільки що не чутно її за вітром (С. Васильченко).

8. спол. єднальний. У складі парних сполучників не ті́льки..., але і (й); не ті́льки..., а і (й); не ті́льки..., та і (й); не ті́льки..., ще і (й) підкреслює те, що якась дія переходить через вказані межі.

Живуть як у раю: не тільки сварки і лайки меж ними нема, та й думки противної одно проти другого не зна (Г. Квітка-Основ'яненко);

Він часто так лежав не тільки в свято, як то всі добрі люди роблять, – але і в будень (Леся Українка);

Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а і вивіз собі матеріал для роботи (М. Коцюбинський);

“Усе ти [Ластівко] між людьми і не боїшся їх, Пройдисвітів таких; Не тільки що під стріхою співаєш, Ще й у вікно літаєш...” (Л. Глібов).

9. У складі складених умовних сполучників як ті́льки, коли́ ті́льки, коли́ б ті́льки, якщо́ ті́льки, якби́ ті́льки та ін. уживається при вираженні готовності, прагнення до чогось.

А такий [Максим Гримач] був: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода – головою ляже, а вирятує (Марко Вовчок);

Коли тільки річ у грошах, – вона заставить себе, а роздобуде їх (М. Коцюбинський);

// Уживається як умовний сполучник і приєднує підрядне умовне речення.

– Гляди мені: тільки будеш мене зобижати, то я тебе покину... (Панас Мирний);

– Тільки б дав нам Біг щасливо Повернутися додому, – Срібла-золота насиплю Я співцеві дорогому!.. (Леся Українка).

10. присл., рідко, розм. Те саме, що сті́льки 3, 4.

Петрик ще ніколи не бачив тільки незнайомих очей, щоби на нього дивилися (Марко Черемшина);

– Ніхто би тобі за нього тільки не дав (Л. Мартович).

(1) І (та й) ті́льки <�Та й ті́льки всього́> <[Та] ті́льки й ді́ла> – і все, більше нічого.

Полізе [Чіпка] в розвалений погріб, назбирає ще торішньої ріпи, .. начистить, зварить юшки – та й тільки всього! (Панас Мирний);

Та й чудний же він. Як вирядиться було у нову свою халамиду.., примаже височки оливою, візьме парасоль у руки – ну прямо реготатися з нього, та й тільки (Г. Хоткевич);

Щоб не зробити знов помилки, прийшов до вас. Козак я й тільки – прийміть мене до ваших лав (В. Сосюра);

– Махнути б на неї [тару] рукою, та тільки й діла! (О. Гончар);

(2) Ті́льки й (і) – виражає посилений відтінок обмеження.

Тільки мені й потіхи, що коли присняться мої дітки (Марко Вовчок);

Тільки й щастя, тільки й жити, Покіль буде сонце гріти (Л. Глібов);

Тільки і мрії було, щоби клаптик малесенький поля, Дім, та город (М. Зеров);

Ті́льки цього́ [ще] бракува́ло! див. бракува́ти¹;

(3) Ті́льки що:

а) зовсім недавно; щойно.

Я тільки що знов прочитала Ваш дужий, неначе у крицю закований, Міцно узброєний вірш (Леся Українка);

Акин пощипував струни домбри, співучим речитативом імпровізуючи пісню про тільки що прибулий караван (З. Тулуб);

Ніч тільки що огорнула небо, й будинок, і двір, і сад, і ставок, і тополі .. Спить Остап (О. Довженко);

б) у поєднанні з дієсловом недоконаного виду вказує на початок дії, вираженої цим дієсловом.

Раз Нимидорі приснилось .. Одно сонце серед неба, а друге тільки що сходить в червоних хмарах (І. Нечуй-Левицький);

На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (М. Коцюбинський);

Тож ті́льки поду́мати див. поду́мати;

Уяви́ти ті́льки див. уявля́ти.

◇ Аж (ті́льки) ви́ляски (рідко о́дляски) пі́дуть / іду́ть (розляга́ються) див. ви́ляск;

Аж (ті́льки) закури́ть (закури́ться) <�Ті́льки пісо́к закури́ть> див. закури́ти²;

Аж (ті́льки) пил [іде́ (клубочи́ться)] хма́рою див. пил;

Аж (що й, ті́льки і т. ін.) пі́р'я лети́ть (розліта́ється, си́плеться і т. ін.) / полети́ть (розси́плеться, поси́плеться і т. ін.) див. пі́р'я;

Дба́ти (ду́мати) [ті́льки] про свою́ шку́ру див. дба́ти;

Де (в чо́му) [ті́льки] та душа́ де́ржи́ться див. душа́;

Зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот див. зна́ти;

Коли́ б (якби́) ті́льки й ли́ха (го́ря, біди́ і т. ін.) див. ли́хо¹;

Кому́ [ті́льки] не лінь (рідше лі́ньки) див. лінь¹;

Куди́ не кинь / не скинь (не гля́неш, не оки́неш і т. ін.) о́ком <�Куди́ [ті́льки (лиш)] [не] гля́не о́ко> див. о́ко¹;

Куди́ [ті́льки] душа́ забажа́є (захо́че) див. душа́;

Ле́две (ледь, ті́льки) живи́й [та те́плий] див. живи́й;

[Ле́две (ще ті́льки)] благословля́ло / благослови́ло на світ див. благословля́ти;

На чім (на чо́му) [ті́льки] світ стої́ть див. світ²;

(4) Облива́ти рясни́ми слізьми́ не ті́льки лице́ (д) див. облива́ти;

Оди́н Бог [ті́льки] зна́є (ві́дає) див. Бог;

Одна́ (ті́льки) тінь зали́ши́лася (рідко зоста́лася) див. тінь;

Сама́ [ті́льки] на́зва див. на́зва;

[Самі́ (ті́льки)] кістки́ та шкі́ра (шку́ра) див. кі́стка;

Скажу́ ті́льки див. сказа́ти;

(5) Так ті́льки (д) див. так;

[Ти] поду́май [ті́льки] <[Ви] поду́майте [ті́льки]> <�Ті́льки поду́мати> див. поду́мати;

Ті́льки бри́зки полетя́ть див. бри́зки;

Ті́льки ву́хами ля́пнути див. ля́пнути;

Ті́льки гре́блю гати́ти див. гати́ти;

Ті́льки дай на о́чі див. дава́ти;

Ті́льки держи́сь див. держа́тися;

Ті́льки жму́рки пішли́ див. жму́рки²;

Ті́льки й ба́чив (ба́чили) див. ба́чити;

Ті́льки й ду́мки (на ду́мці) див. ду́мка;

Ті́льки й мо́ви див. мо́ва;

(6) Ті́льки й на ду́мці (д) див. ду́мка;

(7) Ті́льки й розмо́ви (д) див. мо́ва;

Ті́льки й твого́ (його́, ва́шого і т. ін.) див. твій;

(8) Ті́льки луна́ йде (д) див. луна́;

(9) Ті́льки мі́сце те́пле (д) див. мі́сце;

[Ті́льки] мо́кре мі́сце лиши́лося (зали́ши́лося, рідко зоста́лося і т. ін.) див. мі́сце;

Ті́льки о́чі росту́ть див. о́ко¹;

[Ті́льки] па́льчики (рідше па́льці) обли́жеш див. обли́зувати;

Ті́льки (про́сто) так див. так;

Ті́льки пух полети́ть див. пух;

Ті́льки [сама́ (одна́)] душа́ залиши́лася (лиши́лася) див. душа́;

Ті́льки [так (і)] подава́й / пода́й див. подава́ти¹;

Ті́льки те й роби́ти, що... див. роби́ти;

Ті́льки те́пле мі́сце лиши́лося див. мі́сце;

Ті́льки [то] [й] сла́ви (сла́ва) див. сла́ва;

(10) Ті́льки хво́стиком мелькну́ти (д) див. мелькну́ти;

Ті́льки хвосто́м мелькну́ти див. мелькну́ти;

Ті́льки (хіба́, хіба́ що, лиш) пташи́ного (пти́чого) молока́ нема́ (не вистача́є, браку́є і т. ін.) див. нема́;

[Ті́льки] че́рез мій труп! див. труп¹;

Хіба́ (ті́льки) па́льці обли́же див. обли́зувати;

Хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править див. моги́ла;

Хоч (ті́льки) па́льцем торкну́ти див. торка́ти;

Чого́ [ті́льки] душа́ бажа́є (хо́че, пра́гне і т. ін.) / забажа́є (захо́че, запра́гне і т. ін.) див. душа́;

Що́йно (ті́льки що, ті́льки-но) спе́чений див. спе́чений¹;

Що [ті́льки] ро́биться! див. роби́тися;

Що ті́льки язико́м натра́пить див. натрапля́ти;

Як (рідше ті́льки) о́ком моргну́ти (мигну́ти, клі́пнути і т. ін.) див. моргну́ти;

Як ті́льки пі́вні закукурі́кають див. пі́вень.