тільки-но

ТІ́ЛЬКИ-НО.

1. присл. Саме зараз; щойно.

Дівчата й хлопці тільки-но збирались, наче птиці злітались (І. Нечуй-Левицький);

Завіса?.. Я ж тільки-но почав увіходити в роль!.. (Б. Антоненко-Давидович);

Шахтарі, які тільки-но закінчили нічну вахту, неквапно, повагом прямували до виходу (з газ.);

Братик Марко три роки мав, а сестричка Оксана тільки-но ходити навчилась (К. Гриб).

2. част. обмежувальна. Всього; не більше, як; всього лише (лиш).

Тільки-но четвертий Минає місяць, як у рік новий Ми запливли, – о скільки змін, диви, У неквапливій відбулось природі! (М. Рильський).

3. спол. часовий. Указує на те, що дія головного речення настає одразу після завершення дії підрядного речення; відповідає знач. ледве, щойно, скоро.

Степ посивів від паморозі, але тільки-но відірвалося сонце від краю землі і попливло все вище й вище, сивина одразу зникла (З. Тулуб);

Раз і назавжди Юра вирішує, тільки-но виросте і стане великим, зразу ж зробити так, щоб бідних не було і всі були ситі (Ю. Смолич);

// Входить до складу парного сполучника ті́льки-но..., як з тим самим значенням.

Та тільки-но він спустився, як гучно загули сирени (Яків Баш);

Тільки-но Сіверцев .. хотів віддати команду, як важка гаряча болванка просвистіла над самою його головою і знесла щит (О. Гончар).