тім'я

ТІ́М'Я, ті́м'я і ті́мені, с.

1. Верхня частина голови людини від лоба до потилиці.

Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Мабуть, і тім'ям неба досягає, – такі високі... (Ганна Барвінок);

Сахно шарпнулася, удар у тім'я засліпив її і оглушив (Ю. Смолич);

Нічим нібито непримітний хлоп'як.., з вухами, геть віддавленими картузом, з непокірним вихром на тім'ї... (О. Гончар);

Отож, коли сонце упреться в тім'я, виходьте, жіноча командо (Ю. Хорунжий);

// розм. Волосся, що росте на цій частині голови.

Виски й тім'я [Миколи] ще чорніли й лисніли, і тільки ніби білим пилом припали (І. Нечуй-Левицький);

// Частина черепа хребетних тварин між лобною і потиличною кістками; взагалі верхня частина голови будь-якої тварини.

Розігнався з дуба крук Та кота по тім'ю стук! (Д. Білоус);

На голові Чива, над дзьобом, на тім'ї кілька пір'їнок стирчали чубчиком (О. Копиленко);

На тім'ї бджоли містяться троє простих маленьких очей (з наук.-попул. літ.);

// розм., рідко. Взагалі голова.

Стань же братом, хоч одури. Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити??! (Т. Шевченко);

Амату з Турном я з'єднаю І сим Енея укараю, Латину ж в тім'я дур пущу (І. Котляревський).

2. перен., рідко. Верхівка гори, горба і т. ін.

Одна хмара ніби впала з неба й зачепила вершок найвищої гори; друга хмара сіла на тім'я другої гори (І. Нечуй-Левицький);

Іван легко йшов угору крутим плаєм, .. забирався все вище й вище, аж на самісіньке полисіле тім'я гори (П. Колесник).

◇ Без [тре́тьої (сьо́мої)] кле́пки [в голові́ (в ті́м'ї)] <�Без кле́пок [у голові́ (в ті́м'ї)]> див. кле́пка;

Би́тий у ті́м'я див. би́тий;

Заби́ти клин у го́лову (у ті́м'я) див. забива́ти;

(1) На ті́м'ю кі́лля теса́ти (д) див. теса́ти;

Не в ті́м'я (не в поти́лицю, рідко не гвіздко́м) би́тий див. би́тий;

(2) По ті́м'я – дуже багато (справ, клопоту і т. ін.).

Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім'я (Ю. Яновський);

Пуска́ти / пусти́ти дур [у го́лову (в ті́м'я)] див. пуска́ти;

Теса́ти кі́лля (кілки́) на голові́ (рідко на ті́мені) див. теса́ти;

(3) Ті́м'я [ще] не заросло́ у кого і без дод., жарт. – хто-небудь молодий, недосвідчений.

Про Генріха сказано: “Став імператором, коли ще тім'я не заросло” (П. Загребельний).