тім'яниця

ТІМ'ЯНИ́ЦЯ, і, ж., рідко.

Те саме, що ті́м'я 1.

Інженер низько вклонився, і робітники побачили, що вся голова в нього на тім'яниці вже сіра від сивини (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тім'яниця — тім'яни́ця іменник жіночого роду тім'я рідко Орфографічний словник української мови
  2. тім'яниця — -і, ж., рідко. Те саме, що тім'я 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тім'яниця — ТІ́М'Я (верхня частина голови людини від лоба до потилиці), МА́КІВКА, ТІ́М'ЯНИЦЯ розм. За возом їхав верхом на великому коні сімнадцятилітній хлопець.. Словник синонімів української мови