тіснина

ТІСНИ́НА, и, ж.

Вузька річкова долина з дуже крутими, іноді прямовисними схилами.

Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним каменюччям (О. Ільченко);

За Траяновими воротами була ще одна тіснина – глибоке гірське долище, на дні якого звивалася шумна річечка (П. Загребельний);

// Вузький прохід між горами, скелями, стрімчаками.

Поїзд летів божевільною скорістю, вився тіснинами, мов змія (О. Кобилянська);

Тайжан не вперше бував у цих тіснинах і упевнено їхав попереду. Він пильно вдивлявся в гребені скелі, але не забував і про її підніжжя (З. Тулуб);

// Вузький прохід між чим-небудь; взагалі місце, де розташовано багато чого-небудь, густо розміщене щось.

– Чи вже вертаєш додому? – спитала вона .. – Проведу вас іще через тіснину до вашого двора (І. Франко);

Перепочинку муравка собі не дозволяла .. Коли насінина, здавалося, безнадійно застрявала поміж паліччям, .. з розгону смикала свій скарб, якимсь неймовірним зусиллям видирала його з тіснини і, торжествуюча й невтомна, тягла далі (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіснина — Тісни́на: — протока [9] Словник з творів Івана Франка
  2. тіснина — тісни́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. тіснина — -и, ж. Вузька річкова долина з дуже крутими, іноді прямовисними схилами. || Вузький прохід між горами, скелями, стрімчаками. || Вузький прохід між чим-небудь; взагалі місце, де розташовано багато чого-небудь, густо розміщене щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тіснина — ДОЛИ́НА (рівна місцевість між горбами чи горами), ДІЛ, ПОДІ́ЛЛЯ розм., РОЗДО́ЛИНА розм., РОЗДО́Л діал.; ПА́ДІЛ, ПРИДОЛИ́НОК (невелика); ТІСНИ́НА (вузька, з крутими схилами, вздовж річки); ПА́ДИНА (невелика, звичайно кругла). Словник синонімів української мови
  5. тіснина — ТІСНИ́НА, и, ж. Вузька річкова долина з дуже крутими, іноді прямовисними схилами. Дніпро, з тіснини вириваючись на простір Низу, кипів і нуртував між чорним каменюччям (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
  6. тіснина — Тіснина, -ни ж. Тѣсный, узкій проходь. Тіснина в петрах. К. ЦН. 242. Словник української мови Грінченка