тісний

ТІСНИ́Й, а́, е́.

1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий.

Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує... (П. Гулак-Артемовський);

Ми пустили коні на леваду, А самі ввійшли в тісне подвір'я (І. Франко);

Про що шумлять ліси пророче, Коли гуцул заснуть не хоче В тісній колибі на горі..? (Л. Забашта);

Кузьма перейшов дві вулиці, дістався свого тісного подвір'я, старої хати з віконцями (Ю. Хорунжий);

// Не досить просторий для вміщення чого-небудь, розташування когось.

Лікар втягнув до кімнати великий дерев'яний ящик .. Почали вкладатись. І тут виявилося, що ящик занадто тісний, бо треба було приховати майже все, що містилося в кімнатах (О. Гончар);

На пишнім святі за тісним столом Ми знімемо прострелений шолом (І. Нехода);

// Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий.

– Я його стріла там, у тісній вулиці біля староства (Л. Мартович);

Через кілька хвилин двадцять постатей ліпилося в тісному окопчику, розмовляючи півголосом (Григорій Тютюнник);

* Образно. Не полем чистим, що весною В квіти, безкрає, одяглось, – О музо, стежкою тісною З тобою йти нам довелось (Микола Чернявський);

* У порівн. Як осінній сивий туман у тісних межгір'ях, заліг сірий сум у графському домі (В. Винниченко);

// Який займає невелику площу.

– То ти і свій тік закладеш? – У нас ґрунт такий тісний (І. Нечуй-Левицький);

По голій, тісній толоці Знов худоба худа шкандибає (І. Франко);

// Розташований на невеликій відстані один від одного.

В Стеблеві, де кінчається містечко, де Рось виривається з тісних берегів, обставлених скелями, є дуже гарне місце (І. Нечуй-Левицький).

2. Який має менший, ніж потрібно, розмір; який занадто щільно прилягає; вузький (про одяг і його деталі, взуття).

Мені видко було його величезну “фігуру” у чорній суконній парі, тісній і рудуватій (М. Коцюбинський);

Тісний комір мундира стиснув і без того тонку його шию (А. Хижняк);

Андрій нарешті переміг тісні чоботи, витер їх сукнинкою до блиску і вже аж тоді сів до столу (І. Кириленко);

Ледве розламали хліб, як появився на порозі низенький кремезний часовічок, у тісній сірячині, з коротко стриженою головою і котячими очима (із журн.);

// перен. Короткий, малий (про час, термін дня і т. ін.).

[Світловидов (вітаючись):] Коли справі не терпиться, то й час тісний, батеньку мій (Яків Баш);

– Ніколи мені, дівко. Я обробитися не можу, день для мене тісний. Не маю часу і хребет випростати, не те, щоб по хатах бігати! (М. Томчаній).

3. Який складається з осіб або предметів, що стоять, сидять, містяться, пересуваються на близькій відстані один біля одного; щільний.

Душно зробилось Палажці у тісному натовпі (Ганна Барвінок);

Ряди домочків, як коробки з макаронів, маленькі, тоненькі, без вікон, тісні, так що чути, що говорять в десятого сусіда (М. Коцюбинський);

Школярі .. метнулися до любимої вчительки, оточили її тісним колом (Ю. Мокрієв);

Люди, сперечаючись, тісним чорним щільником сунуть до розправи (М. Стельмах);

Натуся ніби вгляділа.., тісні рядки матерів та гувернанток, котрі сиділи стіснені попід стінами, неначе, снопи в стіжку (І. Нечуй-Левицький);

// Який міцно охоплює або щільно з'єднаний, зімкнений.

Чи стріну там тісні обійми, Колишній чи знайду привіт... (М. Зеров);

Як трісне брунечка тісна й листочок перший виткне, То по землі дзвенить весна (В. Бичко);

В кінці князювання самого Святослава в наших степах печеніги, котрі нападають навіть на Київ і держать його якись час в тісній блокаді (з наук. літ.).

4. перен. Який охоплює, включає в себе небагатьох осіб, обмежений кількісно; вузький.

– А то ще у вас гарна звичка: уводити в нашу тісну .. компанійку все нових та нових людей... (Дніпрова Чайка);

У тісному чоловічому колі найближчі друзі святкували успіх Михайла Глінки (О. Іваненко);

Тісним колом шкапу оточили солдати. Хтось притулив її морду до розхристаних грудей і голубив ніжно, пестливо, як дитину (Б. Антоненко-Давидович);

// заст. Позбавлений широчіні (про погляди, кругозір і т. ін.); обмежений.

Оті люди доброї волі, але тісного погляду, судять про нашу новішу поезію все ще так, як коли б ми жили в 40-х чи 60-х роках (І. Франко);

[Магістер:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний (Леся Українка).

5. перен. Близький, безпосередній, зі спільністю ідей, інтересів, з почуттям симпатії і дружби (про взаємини, стосунки).

Найхарактеристичнішою рисою цієї думки в добу романтизму був тісний зв'язок між історичними та етнографічними інтересами (з наук. літ.);

Старіючий гетьман також постійно давав недосвідченому молодому монархові поради у польських справах: згодом між ними виникла тісна особиста дружба (з легенди).

6. заст. Важкий, несприятливий (час, становище, обставини і т. ін.).

У часі тісних років, часто їздив [Яць] на Поділля по пшеницю (І. Франко);

– Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Л. Мартович);

Тепер такі тісні роки настали, що й одежини не придбаєш нової... (А. Крушельницький).