тісний
Тісни́й, перен. Вузький (про значення). Насамперед потрібне є виобразованє економічне, в тіснім того слова значеню: отже, умілість закладати підприємства, їх вести, знаходити ринки збуту, предвиджувати будучність, вишукувати спосібних людий і піддавати ся їх управі, уміти цінити силу здобутого багатства, порядку і ощадности (Товариш, 1908, 197);
● найтіснійший — найщільніший, найповніший. Як виберемо на насінє з найтіснійших корчів [бараболі], то урожай може бути більший о кількадесять кірців на морг (Товариш, 1908, 250)
// порівн. пол. ciasny — 1) тісний, щільний, 2) перен. вузький (про погляди, значення тощо);
● Тіснійше голосованє, тіснійші вибори — повторне голосування, другий тур виборів, голосування. Німецкі людовці іменували доси 78 кандидатів. Обчисляють, що 35 з них здобуде мандат гладко, а 10 при тіснійшім голосованю (Б., 1907, 44, 2); Право голосувати при тіснійших виборах мають всі ті, що мали голосувати при перших [...] Вибраними при тіснійших виборах будуть ті, що одержать найбільше голосів, хоч би вже й не одержали більше, як половину всіх відданих голосів (Б., 1909, 36, 1).
Значення в інших словниках
- тісний — Ті́сний: — Тісні́ голови — тут: обмежені, поверхові [45] — Ті́сні роки: голодні роки [37] Словник з творів Івана Франка
- тісний — (який перебуває на невеликій відстані, недостатньо просторий) щільний, (про одяг, взуття) вузький, розм. завузький, затісний. Словник синонімів Полюги
- тісний — тісни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- тісний — Не просторий; (- вулицю) не широкий, вузький; (день) короткий, малий; (- кільце) щільний, зімкнений; (- коло) обмежений; (зв'язок) міцний; (контакт) найтісніший; тісненький, тіснуватий. Словник синонімів Караванського
- тісний — [т'існий] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- тісний — Щільний, близький, (черевик) замалий Словник чужослів Павло Штепа
- тісний — ТІСНИ́Й, а́, е́. 1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий. Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує... (П. Гулак-Артемовський); Ми пустили коні на леваду, А самі ввійшли в тісне подвір'я (І. Словник української мови у 20 томах
- тісний — тісни́й: ◊ тісна́ голова́ → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
- тісний — -а, -е. 1》 Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; прот. просторий. || Не досить просторий для вміщення чого-небудь, розташування когось. || Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тісний — загна́ти / заганя́ти в (тісни́й (глухи́й)) кут. 1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх (челядників) в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. Фразеологічний словник української мови
- тісний — БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини — пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Й підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю. Словник синонімів української мови
- тісний — Тісни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тісний — ТІСНИ́Й, а́, е́. 1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий. Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує… (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах