тісний

БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини — пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Й підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю. Шовкопляс); Тимчасом цілую свого компаніона, дожидаючи ближчої знайомості (Леся Українка); Тісний зв'язок Яворницького з петриківськими майстрами допоміг їм розвинути й удосконалити своє мистецтво (І. Шаповал); Почуття втрати, а може, й затаєних ревнощів поволі покидало Голуба, поступаючись місцем іншому, чистому й дорогому почуттю інтимної дружби (до Ніни) (Л. Дмитерко). — Пор. 3. щи́рий.

ВАЖКИ́Й (про життя, життєві обставини, відрізок часу тощо — сповнений труднощів, горя, поневірянь і т. ін.; пов'язаний з великими турботами або неприємностями), ТЯЖКИ́Й, НЕЛЕГКИ́Й, ТРУДНИ́Й, ГОРЬО́ВАНИЙ, ГОРЬОВИ́Й, ЛИХИ́Й, ПЕКЕ́ЛЬНИЙ підсил., ТІСНИ́Й заст.; СКРУТНИ́Й, СУТУ́ЖНИЙ (перев. пов'язаний з матеріальними труднощами, нестатками); ГІРКИ́Й, НЕСОЛО́ДКИЙ, ТЕРПКИ́Й (який не приносить радощів, втіхи). Важкі роки пройшли над нами (Ю. Яновський); (Річард:) Ох, ..який сей день для мене був тяжкий... (Леся Українка); За спиною в неї нелегке життя з своїми втратами, болями (О. Гончар); Старість без подружжя трудна і гірка (Ганна Барвінок); Горьоване наймитське життя! (С. Добровольський); Славлю руки мозолисті.. Тих, що в дні жили імлисті І години горьові (О. Ющенко); Зазнала Лисичка лихої пригоди (І. Франко); Розпочалося для бідних сиротят пекельне життя. Негідна мачуха.. обернула їх у послугачів (О. Кобилянська); Тепер настали дуже тісні часи: як не маєш свого, то при чужім не притулишся (Лесь Мартович); Скрутне матеріальне становище під час навчання в академії.. підірвало здоров'я поета (С. Руданського) (з посібника); Чи то справді життя цієї сім'ї таке сутужне? (Л. Яновська); Наталя виросла й зросла В житті гіркому і терпкому (М. Рильський); Це зайва крапля отрути у моє і так несолодке життя (М. Коцюбинський).

ОБМЕ́ЖЕНИЙ (позбавлений широти світогляду, який не має великого розуму — про людину, її здібності, інтереси), НЕДАЛЕ́КИЙ, ВУЗЬКИ́Й, ОБМЕЖО́ВАНИЙ заст.; ВУЗЬКОГЛЯ́ДНИЙ, ПРИМІТИ́ВНИЙ, ВУЗЬКОЛО́БИЙ зневажл., УБОГОДУ́ХИЙ поет. (тільки про людину); ТІСНИ́Й (тільки про погляди, світогляд); ОДНОБІ́ЧНИЙ, ОДНОСТОРО́ННІЙ, ОДНОБО́КИЙ (який виявляється тільки в одному напрямку на шкоду іншим сторонам); ОВЕ́ЧИЙ, КУ́РЯЧИЙ перев. із сл. розум, розм. (зовсім невеликий). (Максим:) .. Шеф ваш — людина обмежена і самозакохана (Н. Рибак); Сайгор спробував був перевести говірку на інше, але зрозумів так: Татьяна воістину недалека дівчина, типічна міщаночка з обмеженим світоглядом (М. Хвильовий); Вузький у своїх художніх інтересах літератор може виступити навіть з блискучим за формою твором, але йому ніколи не стати "володарем дум" у своєму поколінні (з газети); Кравченко, мабуть, дуже добра і щира людина, але дуже обмежована (М. Коцюбинський); — Він здібний і не такий вузькоглядний, як наші тутешні люди (О. Кобилянська); Він (Сеспель) вірив у те, що навіть з цієї примітивної особи з часом можна виховати справжню людину (Ю. Збанацький); (Деревіцький:) Ні, я вам скажу, що не всі такі вузьколобі, як ваш кучер (М. Кропивницький); (Магістер:) Ви, майстре Річард, дивіться ширше, Ваш кругозір тісний (Леся Українка); Орест Білинський схаменувся, що перебрав міру, націливши синів на надто однобічні інтереси (Ірина Вільде); Односторонній погляд; Однобока спеціалізація; Стара Прохориха нетяма, гаразд нічого не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. дурни́й.

ТІСНИ́Й (який складається з осіб або предметів, що містяться на близькій відстані одне від одного), ЩІ́ЛЬНИЙ. Душно зробилось Палажці у тісному натовпі (Ганна Барвінок); Між окопів і щільних дротяних загороджень рвуться снаряди (О. Довженко).

ТІСНИ́Й (про одяг, взуття тощо — який має менший, ніж потрібно, розмір), ЗАТІСНИ́Й розм.; ВУЗЬКИ́Й, ЗАВУЗЬКИ́Й розм. (уширину). Мундир був тісний і короткий, від нього набрякала шия, різало під пахвами і спирало подих (Григорій Тютюнник); Ґазда Панкевич обтер долонею лисину, поправив на шиї затісний комір вишиваної гуцулки (Д. Бедзик); Мавка виходить з хати: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах, вузька спідничина з набиванки (Леся Українка); — То завузьке для мене, трохи розпустіть, бо душить, — говорила вона до швачки (О. Маковей).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тісний — Ті́сний: — Тісні́ голови — тут: обмежені, поверхові [45] — Ті́сні роки: голодні роки [37] Словник з творів Івана Франка
  2. тісний — (який перебуває на невеликій відстані, недостатньо просторий) щільний, (про одяг, взуття) вузький, розм. завузький, затісний. Словник синонімів Полюги
  3. тісний — тісни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  4. тісний — Тісни́й, перен. Вузький (про значення). Насамперед потрібне є виобразованє економічне, в тіснім того слова значеню: отже, умілість закладати підприємства, їх вести, знаходити ринки збуту, предвиджувати будучність... Українська літературна мова на Буковині
  5. тісний — Не просторий; (- вулицю) не широкий, вузький; (день) короткий, малий; (- кільце) щільний, зімкнений; (- коло) обмежений; (зв'язок) міцний; (контакт) найтісніший; тісненький, тіснуватий. Словник синонімів Караванського
  6. тісний — [т'існий] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  7. тісний — Щільний, близький, (черевик) замалий Словник чужослів Павло Штепа
  8. тісний — ТІСНИ́Й, а́, е́. 1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий. Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує... (П. Гулак-Артемовський); Ми пустили коні на леваду, А самі ввійшли в тісне подвір'я (І. Словник української мови у 20 томах
  9. тісний — тісни́й: ◊ тісна́ голова́ → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. тісний — -а, -е. 1》 Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; прот. просторий. || Не досить просторий для вміщення чого-небудь, розташування когось. || Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. тісний — загна́ти / заганя́ти в (тісни́й (глухи́й)) кут. 1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх (челядників) в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. Фразеологічний словник української мови
  12. тісний — Тісни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. тісний — ТІСНИ́Й, а́, е́. 1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий. Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує… (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах