тісний
тісни́й
-а, -е.
1》 Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; прот. просторий.
|| Не досить просторий для вміщення чого-небудь, розташування когось.
|| Не досить широкий, вузький, або взагалі невеликий.
|| Який займає невелику площу.
|| Розташований на невеликій відстані один від одного.
2》 Який має менший, ніж потрібно, розмір; який занадто щільно прилягає; вузький (про одяг і його деталі, взуття).
|| перен. Короткий, малий (про час, строк і т. ін.).
3》 Який складається з осіб чи предметів, що стоять, сидять, містяться, пересуваються на близькій відстані один біля одного; щільний.
|| Який міцно охоплює або щільно з'єднаний, зімкнений.
4》 перен. Який охоплює небагатьох осіб, обмежений кількісно; вузький.
|| заст. Позбавлений широчіні (про погляди, кругозір і т. ін.); обмежений.
5》 перен. Близький, безпосередній, зі спільністю інтересів, з почуттям симпатії і дружби (про взаємини, стосунки).
6》 заст. Тяжкий, несприятливий (час, становище, обставини і т. ін.).
Значення в інших словниках
- тісний — Ті́сний: — Тісні́ голови — тут: обмежені, поверхові [45] — Ті́сні роки: голодні роки [37] Словник з творів Івана Франка
- тісний — (який перебуває на невеликій відстані, недостатньо просторий) щільний, (про одяг, взуття) вузький, розм. завузький, затісний. Словник синонімів Полюги
- тісний — тісни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- тісний — Тісни́й, перен. Вузький (про значення). Насамперед потрібне є виобразованє економічне, в тіснім того слова значеню: отже, умілість закладати підприємства, їх вести, знаходити ринки збуту, предвиджувати будучність... Українська літературна мова на Буковині
- тісний — Не просторий; (- вулицю) не широкий, вузький; (день) короткий, малий; (- кільце) щільний, зімкнений; (- коло) обмежений; (зв'язок) міцний; (контакт) найтісніший; тісненький, тіснуватий. Словник синонімів Караванського
- тісний — [т'існий] м. (на) -сному/-с(‘)н'ім, мн. -с(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- тісний — Щільний, близький, (черевик) замалий Словник чужослів Павло Штепа
- тісний — ТІСНИ́Й, а́, е́. 1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий. Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує... (П. Гулак-Артемовський); Ми пустили коні на леваду, А самі ввійшли в тісне подвір'я (І. Словник української мови у 20 томах
- тісний — тісни́й: ◊ тісна́ голова́ → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
- тісний — загна́ти / заганя́ти в (тісни́й (глухи́й)) кут. 1. кого. Поставити кого-небудь у скрутне, безвихідне становище. Скалічили, розпотрошили. І всіх (челядників) в тісний загнали кут (І. Котляревський); Загнав Лукавого в глухий кут, припер до муру й .. Фразеологічний словник української мови
- тісний — БЛИЗЬКИ́Й (про взаємини — пов'язаний почуттям симпатії, дружби, спільністю інтересів), ТІСНИ́Й підсил., ІНТИ́МНИЙ підсил. рідше. Із законами логіки в Жені були не дуже близькі взаємини (Ю. Словник синонімів української мови
- тісний — Тісни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тісний — ТІСНИ́Й, а́, е́. 1. Такий, у якому мало вільного місця, недостатньо простору через невеликі розміри; протилежне просторий. Соловейко в клітці тісній Пісні виспівує… (Г.-Арт., Байки.. Словник української мови в 11 томах