убирання
УБИРА́ННЯ¹ (ВБИРА́ННЯ), я, с.
1. Дія за знач. убира́ти¹ 1–3 і убира́тися¹ 1.
Саме вбирання коло дзеркала було для сестер такою втіхою, .. що панни безперестанку реготались з своєї вигадки, з своїх театральних суконь (І. Нечуй-Левицький).
2. Одяг.
Увійшли [чоловік і молодиця] у свою хату – вона боржій до вбирання, в краще переодягається (Марко Вовчок);
Ой піду я охотою в службу, Дадуть мені тісне убирання, Солдатське вічне горювання (з народної пісні).
УБИРА́ННЯ² (ВБИРА́ННЯ), я, с., розм.
Дія за знач. убира́ти².
УБИРА́ННЯ³ див. вбира́ння¹.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убирання — убира́ння 1 іменник середнього роду одягання убира́ння 2 іменник середнього роду, істота збирання врожаю розм. убира́ння 3 іменник середнього роду втягування Орфографічний словник української мови
- убирання — I (вбирання), -я, с. 1》 Дія за знач. убирати I 1-3) і убиратися I 1). 2》 Одяг. II (вбирання), -я, с., розм. Дія за знач. убирати II. III див. вбирання I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убирання — О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм. Словник синонімів української мови
- убирання — Убира́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- убирання — УБИРА́ННЯ¹ (ВБИРА́ННЯ), я, с. 1. Дія за знач. убира́ти¹ 1-3 і убира́тися¹ 1. Саме вбирання коло дзеркала було для сестер такою втіхою,.. що панни безперестанку реготались з своєї вигадки, з своїх театральних суконь (Н.-Лев., І, 1956, 196). 2. Одяг. Словник української мови в 11 томах