убозтво
УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО), а, с.
1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність.
Цікавила мене історія сільського вбозтва (Ганна Барвінок);
[Данченко:] Ти сама знаєш, яке в нас убозтво. Курки нікуди випустити. Без землі нам хоч зараз усім на Амур (Б. Грінченко);
В хаті Мар'яни з кожного кутка проглядає охайність і убозтво (М. Стельмах).
2. перен. Брак потрібних рис, ознак, бідність змісту, невиразність, нікчемність.
Пишномовність Аркадія [у п'єсі “Платон Кречет” О. Корнійчука] – засіб маскування убозтва думки і корисливих розрахунків (з навч. літ.);
На таких .. підвалинах вони збиралися будувати свою “Україну”! Це вже дійсно небувале убозтво ідей та сподівань (Ю. Мельничук);
Духовне убозтво.
3. розм. Про бідну людину;
// зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину.
Волобуєв став лаяти себе. На біса він вв'язався з цим монстром [Крамаренком]? З оцим широкоштанним убозтвом? (І. Муратов).
Значення в інших словниках
- убозтво — убо́зтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- убозтво — (вбозтво), -а, с. 1》 Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність. 2》 перен. Брак потрібних рис, ознак, бідність змісту, невиразність, нікчемність. 3》 розм. Про бідну людину. || зневажл. Про духовно обмежену, нікчемну людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убозтво — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
- убозтво — Убо́зтво, -тва, -тву (від убо́гий) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- убозтво — УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО), а, с. 1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність. Цікавила мене історія сільського вбозтва (Барв., Опов.., 1902, 372); [Данченко:] Ти сама знаєш, яке в нас убозтво. Курки нікуди випустити. Словник української мови в 11 томах