1. Словник української мови у 20 томах

убратий

УБРА́ТИЙ (ВБРА́ТИЙ), а, е, діал.

Дієпр. пас. до убра́ти¹.

Інші й дивувалися, що ось така пишна, гарно вбрата пані та така приступна та приязна до селян (Дніпрова Чайка);

Онде катафалок .. До землі шовковим килимом покритий, І труна на йому пишна та багата, В золото і синій оксамит убрата (Я. Щоголів);

Каже Редька раз ледача, Лежачи у Мед убрата: – Ох, яка же я добряча Із тобою, Меде брате! (І. Манжура).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убратий — (вбратий), -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до убрати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. убратий — УБРА́ТИЙ (ВБРА́ТИЙ), а, е ,діал. Дієпр. пас. мин. ч. до убра́ти¹. Інші й дивувалися, що ось така пишна, гарно вбрата пані та така приступна та приязна до селян (Дн. Чайка, Тв., 1960, 76); Онде катафалок.. Словник української мови в 11 томах
  3. убратий — Убратий, -а, -е = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата. Грин. І. 293. Словник української мови Грінченка