убратий
УБРА́ТИЙ (ВБРА́ТИЙ), а, е ,діал. Дієпр. пас. мин. ч. до убра́ти¹.
Інші й дивувалися, що ось така пишна, гарно вбрата пані та така приступна та приязна до селян (Дн. Чайка, Тв., 1960, 76);
Онде катафалок.. До землі шовковим килимом покритий, І труна на йому пишна та багата, В золото і синій оксамит убрата (Щог., Поезії, 1958, 116);
Каже Редька раз ледача, Лежачи у Мед убрата: — Ох, яка же я добряча Із тобою, Меде брате! (Манж., Тв., 1955, 262).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убратий — УБРА́ТИЙ (ВБРА́ТИЙ), а, е, діал. Дієпр. пас. до убра́ти¹. Інші й дивувалися, що ось така пишна, гарно вбрата пані та така приступна та приязна до селян (Дніпрова Чайка); Онде катафалок .. Словник української мови у 20 томах
- убратий — (вбратий), -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до убрати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убратий — Убратий, -а, -е = убраний. А молодиця така моторна та гарно вбрата. Грин. І. 293. Словник української мови Грінченка