убійчий
УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), а, е.
Те саме, що уби́вчий.
[Тірца:] Ти перекуй з убійчого меча робітне рало й загартуй його (Леся Українка);
Мертва мовчанка стояла в зборі, – тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир, що майстрували вбійчі прилади [метавки] на монголів (І. Франко);
Немов дощ блискавок сипав той сміх, щось було убійче і смертельне в його переливах і наводило жах (М. Коцюбинський);
Атака вівчарок справила на нього убійче враження (Ю. Смолич);
Тоді я теж посміхнувся і кинув на нього убійчий погляд (І. Микитенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убійчий — убі́йчий прикметник Орфографічний словник української мови
- убійчий — (вбійчий), -а, -е. Те саме, що убивчий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убійчий — НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару). Словник синонімів української мови
- убійчий — Убі́йчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- убійчий — УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), а, е. Те саме, що уби́вчий. [Тірца:] Ти перекуй з убійчого меча робітне рало й загартуй його (Л. Укр., II, 1951, 151); Мертва мовчанка стояла в зборі, — тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир... Словник української мови в 11 томах
- убійчий — Убійчий, -а, -е Убійственный, смертельный. Желех. Словник української мови Грінченка