убійчий

НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару). Жити в наметах у степу тут не дуже зручно, набридають чорні бурі з їх нищівною силою (Л. Дмитерко); Віра не вибігла слідом за ним, а знітилась, наче від удару сильного й разючого (А. Шиян); Убивчий вогонь артилерії. — Пор. згу́бний, руйнівни́й.

НИЩІВНИ́Й (про критику, сатиру тощо — який дуже вражає; перев. про погляд — сповнений зневаги, осуду, ненависті), УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст.; РАЗЮ́ЧИЙ (про критику і т. ін.); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (про погляд). Якою тільки ціною сорому та ганьби від нищівних епітетів.. діставалися ті короткі хвилини сумнівної насолоди (А. Головко); Посланець-перебіжчик з шляхетською вимовою оступився, ледве витримуючи нищівний погляд Наливайка (І. Ле); З тими, на кого слід впливати тільки залізною, вбивчою логікою, Федір Іполитович умів себе стримувати (Ю. Шовкопляс); Сердитими сірими очима вона ще здалеку вп'ялася в мене. Ледве витримав той знищувальний погляд (Ю. Збанацький).

СМЕРТЕ́ЛЬНИЙ (який призводить до смерті), СМЕ́РТНИЙ, ЛЕТА́ЛЬНИЙ мед.; УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), СМЕРТОНО́СНИЙ (здатний позбавляти життя, убивати). Смертельна хвороба; Смертельна рана; Летальний кінець; Він глянув на мене так, що коли б людський погляд мав убивчу силу, я мусив би впасти бездиханним трупом (Я. Гримайло); Смертоносний газ.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убійчий — убі́йчий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. убійчий — УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), а, е. Те саме, що уби́вчий. [Тірца:] Ти перекуй з убійчого меча робітне рало й загартуй його (Леся Українка); Мертва мовчанка стояла в зборі, – тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир... Словник української мови у 20 томах
  3. убійчий — (вбійчий), -а, -е. Те саме, що убивчий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убійчий — Убі́йчий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. убійчий — УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ), а, е. Те саме, що уби́вчий. [Тірца:] Ти перекуй з убійчого меча робітне рало й загартуй його (Л. Укр., II, 1951, 151); Мертва мовчанка стояла в зборі, — тільки огонь тріщав та лунало невпинне цюкання сокир... Словник української мови в 11 томах
  6. убійчий — Убійчий, -а, -е Убійственный, смертельный. Желех. Словник української мови Грінченка