увивач
УВИВА́Ч, а́, ч.
Той, хто залицяється до кого-небудь, упадає за ким-небудь.
Недавно, тижня з півтора тому, вона мала рішучу балачку з таким увивачем, молодим господарником, що довгенько ущедряв її видовиськами й цукерками (В. Підмогильний);
Біля двору дівчини на неї чекав місцевий залицяльник, і вона одразу ж пригорнулася до того увивача, від якого тхнуло денатуратом (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me