увіковічення
УВІКОВІ́ЧЕННЯ, я, с.
Дія за знач. увікові́чити.
То був спів урочистий, сповнений возвеличення подвигу та увіковічення світлої пам'яті загиблих бойових товаришів (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увіковічення — увікові́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- увіковічення — -я, с. Дія за знач. увіковічити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увіковічення — УВІКОВІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. увікові́чити. То був спів урочистий, сповнений возвеличення подвигу та увіковічення світлої пам’яті загиблих бойових товаришів (Смолич, Мир.., 1958, 69). Словник української мови в 11 томах