1. Словник української мови в 11 томах

увіковічення

УВІКОВІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. увікові́чити.

То був спів урочистий, сповнений возвеличення подвигу та увіковічення світлої пам’яті загиблих бойових товаришів (Смолич, Мир.., 1958, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увіковічення — увікові́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. увіковічення — УВІКОВІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. увікові́чити. То був спів урочистий, сповнений возвеличення подвигу та увіковічення світлої пам'яті загиблих бойових товаришів (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  3. увіковічення — -я, с. Дія за знач. увіковічити. Великий тлумачний словник сучасної мови