увільнення
УВІ́ЛЬНЕННЯ (ВВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с., розм., рідко.
Дія за знач. увільни́ти.
А чи не буде помилкою увільнення старого від головування? (В. Логвиненко);
– Це ненадовго, – говорить Лузанов так, неначе мова йде про тимчасове увільнення його з корабля в якихось справах (Д. Ткач);
І я, солдат, .. одержав за зразкове воєнробство .. увільнення (В. Стус).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увільнення — уві́льнення іменник середнього роду розм., рідко Орфографічний словник української мови
- увільнення — (ввільнення), -я, с., розм., рідко. Дія за знач. увільнити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увільнення — УВІ́ЛЬНЕННЯ (ВВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с., розм., рідко. Дія за знач. увільни́ти. А чи не буде помилкою увільнення старого від головування? (Логв., Літа.., 1960, 142); — Це ненадовго, — говорить Лузанов так, неначе мова йде про тимчасове увільнення його з корабля в якихось справах (Ткач, Моряки, 1948, 38). Словник української мови в 11 томах