1. Словник української мови в 11 томах

увільнення

УВІ́ЛЬНЕННЯ (ВВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с., розм., рідко. Дія за знач. увільни́ти.

А чи не буде помилкою увільнення старого від головування? (Логв., Літа.., 1960, 142);

— Це ненадовго, — говорить Лузанов так, неначе мова йде про тимчасове увільнення його з корабля в якихось справах (Ткач, Моряки, 1948, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увільнення — уві́льнення іменник середнього роду розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. увільнення — УВІ́ЛЬНЕННЯ (ВВІ́ЛЬНЕННЯ), я, с., розм., рідко. Дія за знач. увільни́ти. А чи не буде помилкою увільнення старого від головування? (В. Словник української мови у 20 томах
  3. увільнення — (ввільнення), -я, с., розм., рідко. Дія за знач. увільнити. Великий тлумачний словник сучасної мови